Razom Добре там – де ми є! Разом краще і цікавіше.
Разом.Si збирає всіх українців в Словенії. Гуртуємось і допомагаємо один одному. Діють курси словенської мови. На сайті працює форум, де можна задати свої запитання і знайти однодумців. Регулярно проводимо зустрічі, покази фільмів, екскурсії.

Борщ в Любляні


Вишиванка зараз в моді. Дивлячись навколо себе, прогулюючись Любляною, можна побачити величезну кількість жінок одягнутих у одяг, стилізований під вишиванку. До біса приємно, не буду кокетувати. Невідомо чи ці люди знають звідки ж прийшло це саме вбрання?На жаль, але сумніваюся. Досвід. А для кого це вбрання є символом країни? Так, для українців. Саме тому, щоб пробити кригу необізнаності щодо України та її культурної спадщини  вже втретє в Любляні відбувається “Хода вишиванок”. Організовує її наше культурне товариство “Любляна-Київ”.

IMG_6754

 

IMG_8265

Ми вже котрий рік працюємо, щоб пропагувати українську культуру. Не казатиму, що це “Сізіфова праця”, але іноді саме так здається. Занадто міцний прошарок історичних легенд та міфів існує, чомусь на диво, саме про Україну. Дивно правда?

Отже, нашою метою,  є максимально інформувати населення Словенії, хто є українці  або яка різниця між “російським” !!! борщем і українським (прим. Авт. російськогого  не існує в природі, бо росіяни мають іншу національну страву, щі) і чи «існує взагалі українська мова?», «хіба є різниця між російською та українською мовами»? Уявляєте собі мій емоційний стан, коли нам задають такі питання. Отож бо! Саме так, ці питання, які найчастіше задають, навіть після 25 років Незалежності України та після двох всесвітньовідомих революцій…

Тому, цього року було вирішено йти “в світ” і розпочати на широко працювати серед словенського населення, яке,  на жаль для нас українців, бачить нас в досить дивному імаґінарному  світі, тому що не володіє правдивою інформацією, бо ж воно читає та слухає те, про що говорив Мсьє Макрон ґаспадіну Путіну на цьогорічній зустрічі в Версалі, а саме, про брехливі кремлівські канали а ля Russia Today та Sputnik. Саме ці канали найчастіше згадують в дебатах про Україну. Сумно. Ми всі пам ятаємо, що сказав Путін  про Анну Ярославну, київську княгиню (прим.авт. він назвав її російською княгинею), народжену в 11 столітті в Києві (Російська імперія, офіційна назва країни з явилася лише за часів правління Петра Великого в 1721 році, а місто Москва була заснована в 1147 році, тобто княгиня Анна народилася  майже за століття до встановлення Москви) тепер всім  краще зрозуміло, що переживають українські діаспоряни, бо з нами «ототаке», тобто перетягування фактів та історії,  відбувається майже кожного дня.

Саме тому, щоб не задавали питань про борщ, його походження,  ми й назвали наші Дні української культури “Культурний мікс БОРЩ”. “Хода вишиванок” розпочала цей тиждень культури. А як розпочала !? Ходою сто п ядесяти українців Любляною та піснями на головній площі міста, на площі Франце Прешерна. Незабутні відчуття: перехожі зупинялися, оглядалися, фотографувалися з нами, знімали нас на відео, слухали наших  піснень. Поєднавши приємне з корисним, ми продовжили нашу ходу вже на воді… жартую! Ми просто пропливли люблянськими туристичними човнами і знову були у всіх “на очах”.  Наші гості, українці з Італії (м.Удіне та Трієсте) та з Хорватії (м. Ліповляни) ,  були в захопленні від міста. Приємний день був, просто немає чого додати. Як то кажуть, ноу комент.

IMG_6796

Наступна подія –  була відкриття виставки репродукцій Тараса Шевченка у  Фінжгаревій галереї, що в Трновому. На нашу зустріч прийшов відомий словенський скульптор Мірсад Бєгіч, скульптор зі світовим ім ям, який, свого часу, на побуду відомого українського діаспорського діяча Словенії, пана Андрія Гевки,  допоміг українцям Словенії ввійти в словенський культурний простір, стовривши пам ятники Тараса Шевченка та його перекладача Йожефа Абрама в Штанієлю. Пан Бєгіч коротко та скромно виступив, розповівши про свої враження про неймовірно сильну та талановиту особистість Т.Шевченка. Насправді, якщо описати відкриття виставки одним словом, то це було б дієприкметник  вражені. Саме так. Люди були вражені історією України, долею Шевченка, його неймовірним талантом живописця. Ті рідкі гості, хто знав про Шевченка, знали його, як літератора, а не як хужожника. Дехто навіть гадав, що йдеться про російського діяча. Знову це сумне дежавю. Тож, відвідувачі були буквально в захваті від Шевченкових робіт. Ну і звичайно, в кінці вечора, ми пригостили людей українською стравою. До борщу діло не дійшло, але ось пиріжечки видалися на славу. За пиріжки, мабуть, того вечора, наші гості б сміливо додали нам Мішелінову зірочку. Без сумніву, дивлячись на швидкість з якою вони зникли. І знову довелося говорити про борщ і розповідати, що він дійсно український і нічий більше, хоч і їдять його всі наші сусіди.

IMG_6875

IMG_6882

Наступною подією був кіновечір у Слов янській бібліотеці. Ми презентували словенській публіці фільм Олександра Довженка “Земля” (1930). Чому саме цей фільм? Причин багато. Насамперед, це фільм, якого має переглянути кожен, хто хоче зрозуміти чому в Україні був Голодомор,  по-друге, це влучно демонструє настрої населення під час колективізації, яка і передувала цьому геноциду українців, і багато в чому пояснює подальшу історію України. Фільм дуже вразив присутніх, бо цей фільм зняв геній. Фільм геніальний, це початок поетичного кіно. Довженко був надзвичайно талановитий. Подивіться та почитайте Довженка. Він вражає. І хоч це старе кіно, у  геніальності немає терміну давності.

20170526_184405

Останнім заходом, що завершив наші дні, був виступ словенського журналіста та мандрівника Петера Мочніка, який побував в минулому році у Чорнобилі та Києві, якраз до 30-ї річниці трагедії. Звичайно, фото, зроблені ним, вразили всіх. Важко залишатися без емоцій, дивлячись на покинуте місто Прип ять. Петер також відвідав Межигір я, тож показав словенській публіці можливі мірила безумної та безмежної корупції. Ці фото вражали не менше “чорнобильських”.

IMG_8803

Приємно вразило те, що на цьому вечорі вже були люди, які були на інших наших заходах. Це означає, що зацікавленність є. На жаль, маємо констатувати, публіки на заходах було дуже мало. Звичайно, це також  недолік невеликої реклами, елементарно не вистачає ресурсу, хай то технічного, фінансового  чи людського. Є звичайно й фактор меньшевартості, якого чомусь надали українцям у Європі. На жаль… Але ми продовжуватимо нашу роботу, не дивлячись ні на що. Крига скресла в травні цього року. Дні української культури відбулися і відбудуться також надалі, і так кожного року, і ми, небагаточисельні члени товариства “Любляна-Київ” прикладемо максимум свої зусиль для цього.

Не розповідатиму вам всіх залаштунків, як відбувалася організація Днів української культури «Культурний мікс БОРЩ» , лише зроблю висновок, що непроста це робота організовувати культурні заходи.

Але цього року , нам українцям Словенії, пощастило, наш земляк та відомий сучасний письменник Юрій Андрухович отримав відому словенську літературну нагороду на 32-му літературному фестивалі «Віленіца» https://vilenica.si/vilenica-2017/, тому восени цього року він приїздить до Словенії. Тож сподіваємося, що інтерес до України постане дедалі більшим.

Наразі хочемо висловити  подяку працівникам Фінжгаревої галереї, Слов’янської бібліотеки та Трубаревого будинка літератури, журналісту Петеру Мочніку, арт-бару “Прульчик”, Суспільній організації культурних товариств (JSKD) та звичайно всім нашим друзям,  членам спілки «Альпи-Адрія» та взагалі  всім добрим та відданим Україні людям, хто приймав участь та допомагав у проведенні цього культурного заходу.

Примітка. Дні української культури в Любляні “Культурний мікс борщ”, організовуються культурним товариством «Любляна-Київ» .Культурні заходи відбуватимуться щороку в травні, а саме, третьої неділі травні, і відкриватиме цю подію “Хода вишиванок”, що відбувається в Словенії кожної третьої неділі травня.

Текст: Інна Демченко Фреліх

Фото: Олександр Черкащенко, Павло Папков, Інна Демченко Фреліх, Андрій Гевка

comments powered by Disqus